Дзеркальна пастка ФСБ: чому український суд виправдав «АЛЛАТРУ» і в яку пастку мало не потрапили наш
1 листопада 2023 року Україною прокотилася хвиля масштабних обшуків. СБУ та Нацполіція провели понад 70 рейдів. Спалахи камер, гучні заголовки у пресі: «Ліквідовано прокремлівську секту "Аллатра"». Суспільство вимагало крові «агентів ФСБ». Державна машина запустила маховик на повну потужність: сотні слідчих, оперативників, експертів і суддів були втягнуті в процес, що тривав роками.
А тепер перенесімося до 25 лютого 2026 року. Шостий апеляційний адміністративний суд Києва ставить у цій справі фінальну й юридично бездоганну крапку. Суд повністю підтвердив законність діяльності «АЛЛАТРИ», не знайшов жодних підстав для її заборони та офіційно зафіксував: діяльність цього руху в Україні має патріотичний характер.
Як сталося, що гучна «справа ФСБ» розвалилася в суді вщент? Щоб зрозуміти це, потрібно зіставити два факти, які Кремль намагався тримати в різних кімнатах.
Дзеркало зазеркалля: як Москва грала з двох боків
Серпень 2023 року. Генпрокуратура РФ оголошує «АЛЛАТРУ» небажаною організацією на території Росії. Причина? Російська влада звинувачує рух у «дискредитації армії РФ» і називає його… «проукраїнською структурою, пов'язаною зі спецслужбами України». Справу в Держдумі вела Яна Лантратова — та сама, яку СБУ підозрює в незаконному вивезенні українських дітей із Херсона (а у 2026 році вона стала російським омбудсменом з прав людини, що викликало окремий резонанс).
Виходить класичне задзеркалля: у Москві організацію переслідують як проукраїнську, а в Києві — як проросійську. Дзеркальність звинувачень — це і є головний доказ технології: за логікою антикультової мережі в кожній країні організація мала виглядати зрадником саме цієї країни.
Нове розслідування: схема розкрита
Нещодавно опубліковане незалежне розслідування видання «Друкарня» («Викриття російської мережі впливу») розкриває повну схему того, як Кремль використовує антикультові мережі як інструмент гібридної війни — не лише в Україні, а й по всій Європі.
Французький кейс: осквернення синагог і мечетей за гроші ФСБ
У сербських судових документах виявився сенсаційний факт: наприкінці 2025 року були заарештовані троє громадян Сербії, які зізналися в участі у двох хвилях осквернення місць молитви в районі Парижа. У травні 2025 року три синагоги були облиті зеленою фарбою під час єврейської суботи, а у вересні відрубані свинячі голови розмістили перед дев'ятьма мечетями. У вироках чітко зафіксовано: група «отримувала накази, інструкції та гроші» від «структур розвідувальної служби Російської Федерації», а метою було «розпалювання релігійної та національної нетерпимості» та «дестабілізація ситуації» у Франції та Німеччині.
Французька розвідка отримала внутрішні кремлівські документи, які свідчать про те, що адміністрація президента Росії «безпосередньо схвалила» осквернення єврейських пам'яток. Журналіст-розслідувач та експерт з російської розвідки Андрій Солдатов пояснив логіку: такі атаки «відволікають ресурси контррозвідки від боротьби з російською діяльністю, одночасно підвищуючи загальні витрати на безпеку — як покарання за те, що вони залишаються на боці України у війні».
Ключовий принцип: провокація коштує мало — реакція держави коштує дорого.
Антикультова мережа як єдина інфраструктура
Розслідування встановлює, що організатор сербського угруповання — Момчило Гаїч — тісно пов'язаний із сербсько-російським церковно-антикультовим середовищем: він особисто перетинається із сербськими церковними ієрархами, а після викриття знайшов притулок у Москві. Ключовою фігурою всього ланцюжка є Олександр Дворкін — засновник Центру святого Іринея Ліонського та президент РАЦИРС (Російської асоціації центрів вивчення релігій і сект), якого Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF) критикувала як фактор тиску на релігійні меншини.
Та сама мережа простежується у кількох країнах:
Кременовська: українське обличчя тієї ж схеми
Розслідування «Друкарні» детально встановлює зв'язки Ірини Кременовської з цією інфраструктурою. Її Центр економіко-правових досліджень співпрацював із ресурсом antisekta.org, що транслював ідеї Дворкіна. Сайт Місіонерського відділу Новосибірської єпархії РПЦ (структура протоієрея Новопашина, найближчого соратника Дворкіна) не лише підтримував діяльність Кременовської у 2019 році, а й у 2025 році — вже під час повномасштабної війни — знову шанобливо посилався на неї як на «експерта». Той самий ресурс паралельно публікував «Довідник для громадян України з організації спротиву київському маріонетковому уряду» — це поєднання неможливо пояснити випадковістю.
Кременовська рекомендувала Олександра Невєєва — антикультиста з радикальною антиукраїнською риторикою, що фігурує в базі «Миротворець» — попри те, що його позиція була публічною і не приховувалась.
Пастка спрацювала
Кремль використовував Кременовську та її російських колег як синхронних виконавців. Мета була проста: спровокувати українські силові структури на удар по власній громадянській платформі. І поки українські оперативники перевертали догори дном квартири волонтерів, реальна російська агентура аплодувала стоячи.
Розслідування «Друкарні» підкреслює: в умовах війни це прямий удар по національній безпеці — служби відволікаються від реальних диверсій, агентури, викрадень дітей, колабораціонізму, кібератак і військових злочинів, витрачаючи ресурси на штучно сфабриковані «внутрішні загрози».
Пастка зачинилася. Дорогоцінний час і ресурси контррозвідки під час війни були спалені на боротьбу з фантомом.
📌 Повне розслідування доступне на платформі «Друкарня»: Викриття російської мережі впливу
Комментарии
Отправить комментарий